У життi як на довгiй нивi:
Є i радiсне i сумне.
Я частiше сумую нинi,
Нiж радiю... Та головне,
Що iще не вмира надiя
I, крокуючi по життю,
Ще i розумом володiю
I продовжую пiсню цю.
Ще i серце i памя’ть дiє,
Квiнуть мрiї, як тi сади...
Ти, надiє моя, надiє,
Надихай мене i веди.
Мiцно вiрую в cвiтлий шанс я,
Хоч не вiдaю поки, де
Я зустрiну, дiждуся щастя
I кохання мене знайде...