ну чому ж ти такий Нарроу... я вже втомилась пити. втомилась втомлюватись... втомилась вд болю у всьому, що тльки може болти. а ти ти ти ти... додала тебе з твою катчкою в чорний список.. але ж це нчого не виршую, ти ж знаш.. кохаю тебе. безмежно безповоротно. буду завжди кохати. то так знаш, наче зркаюсь бути щасливою цим повдомленням. я виршила тебе кохати. безмовно. безслдно. щоб нхто нде нечув незнав. не бути поруч. так я не зраджуватиму соб. це кайфвихд. не бути поруч = не ревнувати. тебе це влаштовуватиме. а вд почуттв не вдмовлятимусь. неможу вдмовитись. то..... то як вирвати з себе щось. порзи, травми, алкоголь спасають лише на час, а ти лишашся в шрамах, перегарах... снах, подях... виршила ходити пшком з унвра. можливо побачу тебе одного разу в тролейбус на мосту..ти хатимеш в чорних джинсах, чорнй футболц з парижа, в старих кедах, з навушниками з бладстрм*.. з сумкою свою.. побачиш мене, захочеш вийти на зупинц дочекатись покии я пдйду, але хатимеш або з нею, або не захочеш робити мен боляче. тому подиш дал. прийшовши додому - зайдеш в нет, стукатимешся в мою закриту сторнку наче у двер, як завжди були вдчинен для тебе. але не зараз. дивитимешся на мо нов авки згадуватимеш про кожен наш спльний день. як ми могли провести 7 годин з 10 разом. як ми ходили на базар купували творог. як на даху дивились на зрки, як ти водив мене по бардюрам, як ми цлувались, як по рельсям в слд трамваям.. як ли разом.. як мерзли разом.. як мирились, як ти обймав мене, сильно, нжно.. як в тролейбус, в угл, *я боюсь що вка побачить*, як фотографувались, як ходили до артема, як дивились безлч фльмв, пупок, це все таке важливе... зелен канфти, сердечко, варення.. ейфелева башня нш реч, як захован по всх твох карманах... носи мою сорочку будь ласка. це все мо життя.. це все - мо Ти. я довго буду жити Тобою, але без тебе. буду жити тобою, бо мене ти зруйнував навть не спробував вдновити мою анатомчну будову... дякую за те, що я жила. що я вдчувала. вибач за те, що тепер сную. я кохаю тебе. без тебе я нщо